- питво
- —————————————————————————————питво́іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
питво
Смотреть что такое "питво" в других словарях:
питво — а/, с. 1) Те, що п ють; напій. || Спеціально виготовлений напій для частування, запивання їжі і т. ін., звичайно хмільний. || За народними повір ями – трунок, яким намагаються привернути кохання, причарувати кого небудь. 2) Те саме, що пиття 1) … Український тлумачний словник
гостина — и, ж., розм. 1) Перебування в гостях; гостювання. || Відвідини. •• У гости/ні в гостях. 2) діал. Страви і питво, якими частують. || Бенкет. 3) діал. Гостя. 4) Феодальна данина на Волині у 18 ст., що її сплачували (натурою чи грішми) селяни, які… … Український тлумачний словник
здобрювати — юю, юєш, недок., здо/бри/ти, здо/брю/, здо/бри/ш, док., перех. 1) Додавати в їжу, питво і т. ін. що небудь для смаку, для поліпшення якості. 2) розм., рідко. Те саме, що угноювати … Український тлумачний словник
лизати — лижу/, ли/жеш, недок., перех. і неперех. 1) Проводити язиком по кому , чому небудь, доторкуватися язиком до когось, чогось. || Їсти, пити, підбираючи страву, питво язиком. || перен. Доторкуватися або вкривати собою (про хвилю, вогонь і т. ін.).… … Український тлумачний словник
напувачка — и, ж., діал. Питво (зазвичай для худоби) … Український тлумачний словник
нездобрений — а, е. До якого не додано що небудь для смаку, для поліпшення якості (про їжу, питво і т. ін.) … Український тлумачний словник
нюхати — аю, аєш, недок. 1) перех. і без додатка. Вдихати через ніс який небудь запах. 2) перех. і без додатка. Вдихати в ніс лікарські, наркотичні і т. ін. засоби з лікувальною або якою небудь іншою метою. 3) неперех., перен., розм. Вистежувати,… … Український тлумачний словник
офіціант — а, ч. Працівник їдальні, ресторану і т. ін., що обслуговує відвідувачів, подаючи страви і питво … Український тлумачний словник
питки — I дит. Те саме, що пити 1). II ток, мн., заст. Питво, пияцтво … Український тлумачний словник
питний — а/, е/. 1) Придатний для пиття (у 1 знач.). || Признач. для пиття. 2) Прикм. до питво 1). || у знач. ім. питне/, но/го, с. Те, що виготовлене для пиття; напій … Український тлумачний словник
